Світ хоче знати:
хто вбив мою доньку МаріелІ ФранкУ?
Авторка: Марінет да Сільва, мама Маріелі
Більше півроку тому моє серце пробили наскрізь. Коли 14 березня в центрі Ріо-де-Жанейро вбили мою доньку, Маріелі Франку, всередині мене відкрилася прірва. Я відчуваю жахливу порожнечу через відсутність Маріелі. З тієї ночі моя родина дуже змінилася, так само як і родина її водія Андерсона Ґомеса, якого також вбили. Ніхто на світі не може бути готовим зненацька втратити свою дитину.
Маріелі змалечку виділялася із натовпу. Вона завжди була лідеркою у школі, церкві та численних проектах, до яких долучалася. Вона працювала у громадських садах та городах, підготовчих курсах для вступу у коледж для соціально незахищених родин та брала участь в рухах проти насильства. Вона завжди прагнула допомагати іншим і вірила, що колективна саморганізація людей, заснована на солідарності, може змінити світ. Допомога іншим приносила їй радість. На світі небагато таких людей як вона. Її почуття відповідальності було настільки сильним, що в неї з'явилася велика мрія, яку вона вирішила втілити в життя у 2016 році, обійнявши посаду депутатки міської ради у другому за величиною місті Бразилії – Ріо-де-Жанейро.
Щодня я питаю себе, що ж таке могла зробити членкиня міської ради та відома правозахисниця, щоб накликати на себе стільки насильства. У мене досі немає відповіді, — Марінет да Сільва, мама Маріелі Франку
Це – Маріелі Франку. 14 березня 2018 року її застрелили в машині разом з її водієм Андерсоном Педро Ґомесом. Докази свідчать про те, що це вбивство — справа рук професіоналів, і за словами експертів такі кулі використовує бразильська федеральна поліція.
Її кампанія була однією з найбільш вражаючих у політичній історії міста. У ній брали участь чорні жінки, феміністки, молоді люди та мешканці фавел. За кількістю отриманих голосів у неї було п'яте місце, а у своїй партії –друге. Маріелі була унікальною у тому, що вона відстоювала права не лише меншин, а всіх. Будучи правозахисницею, вона була символом, який підтримували люди. Маріелі вдалося провести цей рух до парламенту у той час, коли бразильський народ втратив віру в інституційну політику. Це був початок процесу трансформацій.

Та моїй дочці вкоротили віку. Зрозуміло, що її суспільному життю судилося швидко піднятися на інший рівень. Багато людей вважали, що її майбутнє буде в столиці Бразилії, що було б необхідним політичним шляхом для захисту колективних інтересів, в які вона вірила і які представляла так послідовно. Та після вбивства Маріелі, те, у що вона вірила, набуло ще більшої важливості, її вплив поширюється у світі. Тисячі людей вийшли на вулиці в різних містах у всьому світі, вони висловлювали свою підтримку різними мовами, через різні канали зв'язку. Через трагедію моя донька стала набагато більше відома, ніж хтось міг очікувати.
Минуло шість місяців з моменту жорстокого злочину, який забрав життя моєї Маріелі, і ми досі не маємо відповідей. Я поїхала до Італії, щоб зустрітися з Папою Франциском, розповісти йому історію Маріелі та попросити його підтримати наш заклик до справедливості. Щомісяця ми звертаємося до різних органів влади, відповідальних за розслідування, щоб спонукати їх робити більше для розкриття злочину. Тим часом на вулицях люди висловлюють підтримку та прихильність до мене. Це дівчата, для яких Маріелі є взірцем для наслідування; вони носять фотографії моєї дочки на одязі у вигляді значків або наклейок, куди б вони не йшли. Хоча підтримка у Бразилії та у всьому світі не зцілить наш біль, найголовніше, що вона мотивує добиватися справедливості.
Я ніколи не забуду все те тепло, яке я отримала від дуже різних, незнайомих і знайомих людей. Я відчуваю присутність Маріелі у всіх жестах солідарності, які мені надходять, — Марінет да Сільва, мама Маріелі Франку
Надання підтримки тим, хто цього найбільше потребував, було головною метою моєї доньки. Маріелі присвятила значну частину свого життя підтримці матерів у найважчі часи в їхньому житті, коли вони відчували незносимий біль від втрати своїх загиблих дітей. Багато з них були вбиті представниками держави, які мали б їх захищати. Це трагічні історії про жорстоку політику сил безпеки, яка щороку вбиває тисячі молодих темношкірих людей – політику, з якою вона боролася. Сьогодні я відчуваю теж саме, що й ці матері, і вони діляться своїми почуттями зі мною. Я стикнулася з цим болем не так давно, як вони, але він настільки ж великий. Матері відвідують мене та телефонують мені щодня, вони хочуть знати, як я почуваюся, і підбадьорюють мене. Моя донька старалася зробити все, що могла для них, і тепер вони стараються для мене.

Я ніколи не забуду все те тепло, яке я отримала від дуже різних, незнайомих і знайомих людей. Я відчуваю присутність Маріелі у всіх жестах солідарності, які мені надходять. Ця солідарність дає надію з'ясувати, що мотивувало когось вчинити таке звірство в ту ніч. Маріелі працювала, щоб змусити систему нести відповідальність, і це дуже не подобалося деяким людям. Також вона була темношкірою жінкою з нетрів, з найбідніших фавел, яка наважилася вийти у простір, який історично не був передбачений для таких людей, як вона.
Марш з вимогами розслідувати вбивство Маріелі Франку та Андерсона Гомеса, Ріо-де-Жанейро, березень 2018
Фавели Тіжука, в яких мешкала Маріелі
Активістка розклеює плакати про Маріелі у фавелах
Left
Right
Я відчуваю, що ми виграємо цю битву, тому що ми чинимо опір, тому що ми співпрацюємо з Amnesty International та активістами і активістками у всьому світі. З кожним днем міжнародне визнання прикладу, який подала моя дочка, зростає і перетворюється на боротьбу за справедливість. Боротьбу за те, щоб змусити державні органи Бразилії нести відповідальність. Маріелі була доброю та лагідною жінкою – прикладом того, як можна боротися за допомогою любові. Вона зачаровувала й надихала всіх, куди б вона не пішла. Вона була правозахисницею, яка присвятила своє життя добрій справі. Моя родина не заспокоїться, поки ми не отримаємо відповідь про причини цього злочину. Ми прагнемо знати, хто вбив мою доньку і хто замовив її вбивство.

Made on
Tilda